Навчіться розуміти свої почуття. Усвідомлення того, що відбувається з вами в цей момент, уже є «рятівною паличкою» в ситуації стресу, навіть якщо у вас немає можливості поділитися з кимось своїми проблемами.
Привчіть себе починати розмову про особисті невдачі та проблеми описом своїх досягнень та успіхів. Це надасть вам відчуття внутрішньої гармонії та врівноваженості.
Навчіться просити про допомогу. Можливо, спочатку це буде непросто. Може з’явитися страх, що колеги подумають, наче ви не здатні впоратися з тим чи тим завданням. Однак правильно розподіливши обов’язки, ви зможете ефективніше проявляти свої професійні навички та якості.
Не відмовляйтеся від допомоги. Прийнявши її, ви водночас робите щасливим і того, хто запропонував цю допомогу, і себе.
Займіть активну позицію — це один із дієвих способів запобігання професійному вигоранню. Не очікуйте, що складні переживання минуться самі собою.
Пропишіть у своєму розпорядку дня час для сну та відпочинку. Виокремте стільки часу, скільки зможете, і визначте максимальний можливий проміжок його зменшення. Наприклад, заплановано дві години відпочинку. Можливий проміжок зменшення — не більше 15 хв. Спочатку усвідомлено дотримуйтеся запланованого розкладу, поки він не стане звичкою. Також зберіть «банк ідей» для проведення дозвілля. Коли виникатиме відчуття розгубленості — «А що ж робити у вільний час?» — заглядайте в складений заздалегідь перелік.
Сприймайте процес подолання професійного вигорання як життєвий виклик, здатний зміцнити вас як особистість і як професіонала.
Пам’ятайте, що внутрішні ресурси є в кожного. Лише глибина їх залягання може відрізнятися. Тому уникайте порівняння обраних шляхів і швидкості виходу із кризи з результатами інших людей.
© Видавничий дім МЦФЕР, журнал «Практичний психолог: Школа»