Недостатній досвід українського суспільства щодо зовнішнього незалежного оцінювання є стресогенним фактором для учнів в підготовчий період, оскільки ні батьки чи старші, ні вчителі не можуть заспокоїти учня, спираючись на власний досвід. Поки що ЗНО в нашому суспільстві є експериментом і, враховуючи його вплив на майбутнє учнів, тривога щодо можливої невдачі посилюються по мірі наближення часу екзамену. Тому в підготовці до незалежного оцінювання важлива фронтальна робота з учнями, надання їм необхідної інформації про правила і норми процедури незалежного оцінювання. Необхідно раніше познайомити учнів і батьків з нормативними документами і досвідом проведення незалежного оцінювання.
В психологічному сенсі традиційний екзамен має відмінності від ЗНО, зокрема такі:
Одна з головних відмінностей ЗНО використання тестових технологій, що потребує попередньої підготовки всіх учасників освітнього процесу. Вчителям слід активніше вводити тестові технології в систему навчання. Хоча в залежності від конкретного предмету тести відрізняються між собою, є деякі базові принципи, про які важливо пам’ятати.
За типом всі завдання тесту діляться на закриті і відкриті. Закрите питання має на меті вибір правильного варіанту відповіді з декількох запропонованих (як правило чотирьох). Відкрите питання не має варіантів відповіді і схоже на звичайне питання з письмової контрольної роботи. Більша частина тестових завдань найчастіше відноситься саме до закритого типу. Часу на їх виконання, звісно, потрібно менше ніж на завдання відкритого типу (нічого не потрібно писати, тільки відмітити умовною позначкою обрану відповідь), але й оцінюються відповіді на ці питання не так високо, як відповіді на питання відкритого типу. Якщо намагатися намалювати ситуацію в загальних рисах, то можна сказати: правильні відповіді на закриті питання гарантують учню отримання мінімальної оцінки. Але якщо “початковий” чи “достатній” не влаштовує, треба намагатися впоратися з питаннями відкритого типу, чия питома вага в загальній сумі балів набагато вище. Питання закритого типу – це типові завдання на впізнавання. Інакше кажучи, сама форма питання ніби допомагає учню правильно на нього відповісти – звісно, при умові, що матеріал йому знайомий. Більш складними вважаються завдання на відтворення – тут потрібно не тільки відділити правильне від неправильного, але й згадати, як потрібно відповідати на задане питання і вписати свій варіант відповіді. Нарешті, найбільш складними є творчі завдання.
Всю підготовчу роботу до проходження тесту можна умовно розбити на два основних напрямки. Перше – це вивчення навчального матеріалу як такого. Тут надається повна свобода волі. Можливі заняття з репетитором, чи відвідування підготовчих курсів, чи самостійні заняття. Як не банально це звучить, але успішно скласти тест, як і взагалі екзамен в будь-якій формі, неможливо, якщо погано знаєш предмет. Так що необхідно вивчати теорію і тренуватися в розв’язуванні задач і виконанні вправ. Друга частина підготовки повинна включати в себе відпрацювання навичок роботи саме в тестовому форматі. Для цього знадобляться спеціальні тренувальні посібники – навчальні тести з вказанням правильних відповідей. Чим більше тренувальних тестів виконають, тим легше буде на екзамені.
Після закінчення проходження одного тренувального тесту, обов’язково відмітити питання, на які дані неправильні відповіді. Треба виписати на окремий аркуш теми, які викликали труднощі. Це – слабкі місця. Відкрити підручник, уважно вивчити відповідний розділ, розв’язати всі запропоновані задачі, відповісти на всі питання в кінці кожного параграфу. Тільки після цього потрібно братися за виконання наступного тренувального тесту.
Учні самі помітять позитивну динаміку. Кожний наступний тест повинен приносити більше балів, ніж попередній.
Технологія роботи з тестом
Отже, перед учнем лежить аркуш з питаннями тесту. На виконання всіх завдань дається обмежена кількість часу. Успіх роботи залежить не тільки від знань, але й від того, наскільки грамотно учні зуміють розподілити час на виконання тесту. Тут важливо з самого початку завдати собі потрібний темп і ритм роботи. Зайва поспішність і метушня призводять до помилок, і навпаки, розгубленість і повільність можуть призвести до того, що учні не встигнуть пройти тест до кінця. Не потрібно хвататися за ручку, як тільки отримають тест. Спочатку необхідно уважно прочитати питання. Користь від цього подвійна – по-перше, буде настрій на предмет, по-друге, можна визначити, в яких завданнях питання «пересікаются» (іноді буває, що одне питання в прихованій формі містить відповідь на інше). Необхідно подумки відмітити питання, які здалися складними чи викликали сумніви. Можна записати їх номери на аркуші для чернетки. Тепер слід перейти до відповідей. Відповідаючи на ті питання, в яких впевнені, не витрачаючи на обдумування кожного з них більше 1 хвилини. Якщо цього часу видасться недостатньо, щоб знайти правильну відповідь, потрібно пропустити питання і рухатися далі. Виконавши весь тест до кінця, пропускаючи складні завдання, необхідно повернутися до пропущених завдань. Потім вже не поспішаючи, спокійно і уважно вдуматися в задане питання. Можливо, інші виконані завдання підкажуть правильну відповідь. Якщо час дозволяє, потрібно продовжувати працювати над тестовими завданнями. Цілком ймовірно, що до кінця відведеного часу залишиться декілька невиконаних завдань. Якщо не змогли з ними впоратися, прийдеться призвати на допомогу інтуїцію. Коли залишилося 10 – 15 хвили, ще раз вчитатися в зміст завдання, відмітити той варіант, який здається найбільш правильним. Не виключено, що можна попасти в точку. Не залишати незаповненими позиції тесту! Головне пам’ятати – неправильна відповідь і відсутність відповіді в рівній мірі принесуть 0 балів. В будь-якому випадку, учні нічим не ризикують.
Отже, алгоритм роботи з тестом:
Підготувала Г.В. Колесова,
методист Славутицького ММЦ