Менше демонструйте тривожність і занепокоєння. У присутності хворої дитини намагайтеся не виявляти тривожність, страх перед симптомами і необхідними процедурами. Не варто здригатися під час кашлю дитини і зітхати, стоячи біля її ліжка. Щоб полегшити тривожність за стан дитини, зверніться за підтримкою до чоловіка, дружини чи інших близьких членів родини, друзів тощо.
Не відтягуйте момент виходу дитини з «постільного режиму». Щойно з’являються перші ознаки одужання, починайте повертати дитину до звичного розпорядку дня. Купання, активні дії (хоча б у межах квартири) разом із частим провітрюванням і вологим прибиранням приміщення необхідні дитині під час видужання.
Застосовуйте принцип позитивного мислення. Концентруйте увагу дитини на можливостях, які в неї з’являться після одужання, а не на процесі хвороби. Підбадьорюйте її, частіше кажіть про вашу впевненість в її силах легко подолати захворювання.
Зробіть хворобу «нецікавою». Під час захворювання дитини не збільшуйте звичайної кількості уваги, подарунків і розваг, за умови, що вона, будучи здоровою, не відчуває в них гострої потреби.
© Видавничий дім МЦФЕР, журнал «Практичний психолог: Школа»